Людство ще на зорі цивілізацій поклонялося вдачі та щасливій волі випадку, які у Стародавній Греції ототожнювалися з богинею Тюхе, а в Стародавньому Римі — з богинею Фортуною.
Ім'я друге сьогодні відоме кожному, і може вважатися смисловою аналогією (практично синонімом) слів «удача» та «доля».
Фортуна та її колесо
Слово «фортуна» - давньоримського походження, дослівно перекладається з латинського як «доля». Спочатку воно ототожнювалося з культом Фортуни, який зародився задовго до розквіту Римської Імперії, імовірно — у Лації серед італійців, у період з X по VII століття до нашої ери.
Не виключено, що латини поклонялися цьому культу ще до міграції на Апеннінський півострів, і принесли цю традицію із собою. Достовірних фактів, що підтверджують це, не існує, але відомо, що Фортуні поклонялися в Стародавньому Римі в VI столітті до нашої ери. Підтвердження тому — стародавній храм, збудований шостим царем Стародавнього Риму — Сервієм Тулієм на березі річки Тибр — у період з 578 до 534 року до нашої ери.
Спочатку Фортуні поклонялися хлібороби, щорічно відзначаючи свято Fortis Fortunae 24 червня. Вважалося, що від прихильності богині залежать вдалі збіги обставин, що призводять до багатого врожаю: тепла погода, опади, розливи річок. Пізніше традицію поклоніння перейняли і скотарі, статки яких теж безпосередньо залежали від родючості пасовищ.
Приблизно того ж історичного періоду в Стародавньому Римі вже була своя богиня врожаю та родючості — Церера, що змушує засумніватися в римському походженні Фортуни. Швидше за все, цей культ був запозичений у італійців, або у стародавніх греків, і розвивався паралельно з традиційною давньоримською міфологією.
Пізня давньоримська Фортуна
Як і коли в Стародавньому Римі зародився культ Фортуни достеменно невідомо, але за часів її розквіту популярність богині долі, богині удачі була величезною. По території всієї колишньої Римської Імперії розкидані тисячі вівтарів і капел, присвячених Фортуні, а також десятки тисяч зображень та гравюр, знайдених на археологічних розкопках.
Облик богині долі було надруковано на стародавніх монетах, на предметах домашнього вжитку, на продукції ремісників, на домашніх вівтарях. За кількістю шанувальників Фортуну можна порівняти з Меркурієм — богом матеріального достатку, торгівлі та прибутку.
Також варто зазначити, що Фортуна входить у культ давньоримських імператорів під ім'ям Fortuna Augusta. Особливого шанування вона отримала в 19 році до нашої ери — після переможного повернення Октавіана Августа зі Сходу.
Богиню часто зображували з рогом достатку та колесом, і в оточенні інших персоніфікацій: Felicitas, Hilaritas, Concordia, Fides. Починаючи з першого століття нашої ери, Фортуну часто зображували разом з Ісідою — богинею жіночності та материнства.
Окрім стародавнього храму Сервія Тулія, зведеного у VI столітті до нашої ери на річці Тібр, Фортуні згодом були присвячені й інші величні храми. У 194 році до нашої ери було збудовано храм Фортуни Примігенії, у 180 році до нашої ери — храм Фортуни Еквіти, а в 101 році до нашої ери — храм «Удача цього дня».
Відомість богині долі збереглася і після падіння Римської Імперії. Культ поширився країнами західної Європи і неофіційно існував протягом усього Середньовіччя. Не забули про богині і в період Нового часу, назвавши на її честь астероїд, відкритий у 1852 році.
Сьогодні ж слово «фортуна» частіше асоціюють не з давньоримським божеством, а з успіхом та долею. Колесо удачі (рулетка) є в кожному казино, а в суспільстві міцно закріпився вираз «улюбленець удачі», що означає щасливу людину, якій щастить у всіх починаннях.
Незважаючи на перехід у вік цифрових технологій, величезна кількість людей по всьому світу досі більше покладаються не на здоровий глузд і точний розрахунок, а на удачу. Вираз «довіритися фортуні», схоже, не застаріє ніколи, хоча сьогодні роль богині все частіше відіграє рандомайзер, чи генератор псевдовипадкових чисел.
